Журнал Колегії

Шановні колеги!

З 2015 року Колегією поліграфологів України було розпочато випуск щорічного спеціалізованого збірника статей під назвою «Актуальні питання теорії і практики застосування поліграфа», призначеного, в першу чергу, для поліграфологів-практиків, що входять до складу організації. Однак у зв’язку з тим, що це було перше в Україні спеціалізоване видання подібної спрямованості, крім поліграфологів, до нього також виник інтерес і з боку психологів, юристів, правозахисників, працівників правоохоронних органів, вчених, що зробило збірник затребуваним не тільки серед членів Колегії, але і серед більш широкої аудиторії. З 2015 по 2017 роки опубліковано три збірники статей, в які увійшли роботи вітчизняних фахівців, а також статті вчених і поліграфологів-практиків зі США, Польщі, Словаччини, Мексики, Казахстану, Азербайджану і Білорусі. Поява такого друкованого видання дозволила значно розширити можливості обміну досвідом та підвищення загального професійного рівня серед поліграфологів різних країн.

Оцінивши важливість наявності професійного друкованого видання, Координаційною радою Колегії було прийнято рішення про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації. Так, 18 січня 2018 року було отримано свідоцтво про реєстрацію журналу (наукового видання), засновником якого є ГО «Колегія поліграфологів України». Шляхом голосування членами Координаційної ради, журнал отримав назву «Оцінка достовірності: наукові дослідження і практика», і як його попередні версії, буде видаватися за рахунок коштів Колегії.

Засновник журналу: ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «КОЛЕГІЯ ПОЛІГРАФОЛОГІВ УКРАЇНИ» (код за ЄДРПОУ 38927575)

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації Серія КВ №23050-12890Р. Дата реєстрації 05.01.2018

ISSN 2616-3861

До складу редакційної колегії журналу увійшли:

	Марк Хендлер (Mark Handler) – поліграфолог, інструктор і консультант з питань оцінки достовірності, член ради Американської Асоціації Поліграфологів, головний редактор журналу «Поліграф і Судова оцінка достовірності: журнал науки і польової практики» (США);
	Ян Відацкі (Jan Widacki) – професор Краківського університету ім. Анджея Фрича Моджевського, декан факультету права, адміністрації та міжнародних відносин, член Американської Асоціації Поліграфологів, головний редактор журналу «Європейський поліграф» (Польща);
	Мілан Кормош (Milan Kormoš) – психолог, поліграфолог, головний державний радник криміналістичного експертного інституту Президії Поліцейського корпусу Міністерства внутрішніх справ Словацької Республіки, доктор філософських наук (Словацька Республіка, м. Братислава);
	Бахтіяр Алієв – криміналіст-поліграфолог, начальник відділу «Правове забезпечення державної безпеки» Інституту Права і Прав Людини Національної Академії Наук Азербайджану, кандидат юридичних наук, Ph.D, доцент (Азербайджанська Республіка, м. Баку).

Також до редакційної колегії журналу входять члени Координаційної ради Колегії поліграфологів України:

	Віталій Шаповалов – голова Колегії поліграфологів України, головний редактор журналу «Оцінка достовірності: наукові дослідження та практика»		Ігор Усіков – поліграфолог, директор компанії «Українське бюро психофізіологічних досліджень і безпеки»
	Олександр Мотлях – поліграфолог, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України		Олег Рибальченко – поліграфолог, директор компанії «Кадрова безпека»
	Олег Назаров – поліграфолог, кандидат психологічних наук, доцент		Юрій Дмитренко – поліграфолог, кандидат наук державного управління
	Олеся Гончарова – поліграфолог, психолог, прес-секретар Колегії		Мар’яна Цивінська – поліграфолог, фізіолог.

Журнал передбачає можливість публікації статей українською, англійською та російською мовами, що дозволить і надалі розвивати міжнародне співробітництво серед поліграфологів.

Оскільки це перший номер зареєстрованого періодичного видання Колегії, в цьому випуску я хотів би торкнутися причин вибору саме такої назви.

Безумовно, всі представники Координаційної ради та члени Колегії, що брали участь в обговоренні назви журналу «Оцінка достовірності: наукові дослідження і практика», добре усвідомлюють наукову суперечливість, певною мірою провокативність використання поняття «достовірність» для наукової спільноти в Україні. У зв’язку з тим, що зазначена проблема нашим колективом досліджується вже близько 8 років, намагатимуся коротко розкрити для широкої аудиторії труднощі, пов’язані з використанням поняття «достовірність», а також викласти основні причини використання такої дефініції в назві нашого видання.

Основна проблема використання поняття «достовірність» полягає в науковій суперечці між психологами (поліграфологами) і юристами. Для юристів поняття «достовірність», в першу чергу, пов’язане з оцінкою доказів (в тому числі показань свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених) слідчими, прокуратурою і судом. Саме ці органи мають процесуальне право оцінювати достовірність доказів. Також це поняття використовується в цивільному судочинстві, в якому достовірність доказів оцінює суд. Психологи, в свою чергу, в психологічних і психофізіологічних дослідженнях будують експертну гіпотезу про достовірність показань у рамках психологічного (психофізіологічного) дослідження, і міркують про неї з точки зору психологічної науки, а не оцінки достовірності доказів у кримінальному та цивільному судочинстві. Це давня суперечка, яка триває на пострадянському просторі вже більше століття. У Європі та США до використання поняття «достовірність» (credibility assessment) ставляться не так суворо, в зв’язку з чим ми можемо його зустріти у відомчих інструкціях Міністерства оборони США, де описана програма застосування поліграфа, в назві установ, книг, періодичних видань, статей та ін.

Так чому ж ми зупинилися саме на цій назві? Вивчення тлумачення цього терміна, а також його використання в різних видах наук, наприклад, в деяких галузях гуманітарних та точних, дає підставу використовувати його і нам. На наш погляд, «Оцінка достовірності» – це дуже проста і ємна назва, яка дозволяє навіть непосвяченій людині зорієнтуватися в тому, про що може йти мова в подібному виданні. Також слід зазначити, що науково-технічний прогрес не стоїть на місці, і зараз для потреб оцінки достовірності інформації вже використовуються такі технології, як EyeDetect, аналіз викликаних потенціалів мозку, вимір динаміки зміни температури особи, а також проводяться масштабні дослідження в галузі психологічного аналізу показань свідків і підозрюваних за матеріалами кримінальних проваджень, що значно виходить за рамки технології поліграфа. У тому числі вказана назва дозволяє включати статті юристів процесуальної і криміналістичної спрямованості, в яких досліджуються проблеми допустимості, належності та достовірності доказів. Це дозволить, з одного боку, чітко розмежувати психологічне і юридичне тлумачення терміна «достовірність», а з іншого – дозволить фахівцям розширити свої знання в різних галузях наук.

Таким чином, ми розраховуємо, що інформаційне наповнення журналу дозволить теоретикам мати більш широке уявлення про наукові та практичні досягнення в галузі оцінки достовірності інформації, а практикам допоможе підвищити ефективність вирішення повсякденних завдань.

На завершення хочу побажати успіхів редакційній колегії в роботі над журналом і подальшого розвитку цьому унікальному майданчику для освітлення широкого кола питань, пов’язаних з оцінкою достовірності інформації. Нехай обмін науковими досягненнями і практичними напрацюваннями між фахівцями різних напрямків допомагає в досягненні спільної мети пошуку істини.

Редакція журналу запрошує до співпраці науковців і практиків, які в своїй діяльності використовують науково-технічні прилади, такі як поліграф, Eye Detect, тепловізор та ін., і спеціальні психологічні методи та методики для оцінки достовірності інформації при проведенні психологічних досліджень (експертиз), службових та інших видів розслідувань, вирішенні кадрових питань тощо.

З пропозиціями щодо публікації актуальних матеріалів звертатися до головного редактора:

+38 (050) 279-61-65,

+38 (098) 484-45-14

kp.ua.40a@gmail.com

Віталій Шаповалов

Dear colleagues!

Since 2015, “the Ukrainian Polygraph Collegium” has launched the publication of an annual specialized collection of articles titled “Topical Issues in the Theory and Practice of Polygraph Detector Application” intended primarily for practicing polygraph examiners who are the members of the organization. However, due to the fact that this was the first specialized publication of this kind in Ukraine, except for polygraph examiners, it also drew the interest of psychologists, lawyers, human rights activists, law enforcement officers, scientists, and it made the collection popular not only among the members of the Collegium, but also among a wider audience. Three collections of articles were published from 2015 to 2017, which included the works of national specialists, as well as articles of scientists and polygraph examiners from the USA, Poland, Slovakia, Mexico, Kazakhstan, Belarus and Azerbaijan. The appearance of such a printed publication has significantly increased the opportunities for sharing experiences and boosting the general professional level of polygraph examiners from different countries.

Having evaluated the importance of a professional printed publication, the Coordination Council of the Collegium decided to perform the state registration of the printed mass media. Thus, on January 18, 2018, a certificate of registration of the journal (scientific publication) was received, the founder of which was NGO “the Ukrainian Polygraph Collegium”. According to the voting held among the members of the Coordination Council, the journal was titled “Credibility Assessment: scientific research and practice”, and will be published at the expenses of the College, as its previous versions.

The editorial board of the journal includes as follows:

	Mark Handler is a polygraph examiner, an instructor and consultant on credibility assessment, a member of the board of the American Polygraph Association, and the chief editor of the journal “Polygraph and Forensic Credibility Assessment: A Journal of Science and Field Practice” (the USA);
	Jan Widacki is a professor of Andrzej Frycz Modrzewski Krakow University, the dean of the Faculty of Law, Administration and International Relations, a member of the American Polygraph Association, and the chief editor of the journal “European Polygraph” (Poland);
	Milan Kormos is a psychologist, polygraph examiner, the chief state counsellor of the forensic expert institute of the Presidium of the Police Corps of the Ministry of Internal Affairs of the Slovak Republic, and Doctor of Philosophy (Slovak Republic, Bratislava);
	Bakhtiyar Aliyev is a forensic polygraph examiner, the head of State Security Legal Support Department of the Institute of Law and Human Rights of the National Academy of Sciences of Azerbaijan, PhD in Law, associate professor (Republic of Azerbaijan, Baku).

Members of the Coordination Council of the Ukrainian Polygraph Collegium also sit on the editorial board of the journal:

	Vitalii Shapovalov – Chairman of the Ukrainian Polygraph Collegium, Editor in Chief of journal «Credibility assessment: scientific research and practice»		Ihor Usikov is a polygraph examiner, the director of the company “Ukrainian Bureau of Psychophysiological Research and Security”
	Oleksandr Motliakh is a polygraph examiner, Doctor of Law, Professor, Honoured Lawyer of Ukraine		Oleh Rybalchenko is a polygraph examiner, the director of the company “Personnel Security”
	Oleh Nazarov is a polygraph examiner, PhD in psychological sciences, associate professor		Yurii Dmytrenko is a polygraph examiner, PhD in public administration
	Olesia Honcharova is a polygraph examiner, psychologist, and press secretary of the College		Mariana Tsivinska is a polygraph examiner and a physiologist

Since this is the first issue of a registered periodic publication of the Collegium, in this issue I would like to touch on the reasons for choosing this particular title.

The journal provides for the possibility of publishing articles in Ukrainian, English and Russian, which will allow further development of international cooperation among polygraph examiners.

Certainly, all the representatives of the Coordination Council and the members of the Collegium who participated in the discussion of the journal title “Credibility Assessment: scientific research and practice” are well aware of scientific incoherence and, to a certain extent, provocative use of the concept “credibility” for the scientific community in Ukraine. Due to the fact that this problem has been studied by our team for about 8 years, I will try to briefly open for the general audience the problems connected with the use of the concept “credibility” and also outline the main reasons for using such a definition in the title of our publication .

The main problem of using the concept “credibility” lies in the scientific dispute between psychologists (polygraph examiners) and lawyers. For lawyers, the concept “credibility” is connected, first of all, with the assessment of evidence (including, testimony of witnesses, victims, suspects, and accused) conducted by investigation, the prosecutor’s office and the court. It is these bodies that have the procedural right to assess the credibility of evidence. This concept is also used in civil proceedings, in which the credibility of evidence is assessed by the court. However, in their psychological and psychophysiological studies, the psychologists form an expert hypothesis about the credibility of the testimony within the psychological (psychophysiological) investigation, and discuss it from the psychological point of view, rather than the assessment of the credibility of evidence in criminal and civil proceedings. This is a long-standing dispute that has been going on in the post-Soviet space for more than a century. The use of the term “credibility assessment” is not so strict in Europe and the USA and, therefore, we can encounter it in the departmental instructions of the US Department of Defence, which describes the programme for applying the polygraph , in the names of institutions, books, periodicals, articles, etc.

So, why did we choose this particular title? The study of the interpretation of this term, as well as its use in different sciences, e.g. in some branches of the humanities and exact sciences, gives the grounds for its usage by us. In our opinion, the “Credibility Assessment” is a very simple and capacious name that allows even a profane person to orient himself in the matter to be discussed in such a publication. It should also be noted that scientific and technological progress does not stand still, and now such technologies as EyeDetect ,the analysis of evoked potentials of the brain, the measurement of the dynamics of temperature of a person’s face are already being used for assessing the credibility of information. Also large-scale studies are conducted in the field of psychological analysis of testimonies of witnesses and suspects on the materials of criminal proceedings, which goes much beyond the scope of polygraph technology.

The mentioned name allows also to include articles of lawyers working in procedural and forensic spheres, which investigate the problems of admissibility, relevance and credibility of evidence. This will allow, on the one hand, to clearly distinguish the psychological and legal interpretations of the term “credibility”, and, on the other hand, it will allow specialists to expand their knowledge in different branches of science.

Thus, we expect that the information content of the journal will allow theoreticians to have a broader insight on scientific and practical achievements in the field of assessment of information credibility, and practitioners to improve the effectiveness of solving everyday problems.

In conclusion, I would like to wish the editorial board success in working with the journal and further development of this unique platform for covering a wide range of issues related to the assessment of information credibility. Let the exchange of scientific achievements and practical experience between specialists in different fields help us in achieving the common goal of seeking the truth.

Vitalii Shapovalov

Уважаемые коллеги!

С 2015 года Коллегией полиграфологов Украины был начат выпуск ежегодного специализированного сборника статей под названием «Актуальные вопросы теории и практики применения полиграфа», предназначенного, в первую очередь, для полиграфологов-практиков, входящих в состав организации. Однако в связи с тем, что это было первое в Украине специализированное издание подобной направленности, кроме полиграфологов, к нему также возник интерес и со стороны психологов, юристов, правозащитников, сотрудников правоохранительных органов, ученых, что сделало сборник востребованным не только среди членов Коллегии, но и среди более широкой аудитории. С 2015 по 2017 год опубликовано три сборника статей, в которые вошли работы отечественных специалистов, а также статьи ученых и полиграфологов-практиков из США, Польши, Словакии, Мексики, Казахстана, Азербайджана и Беларуси. Появление такого печатного издания позволило значительно расширить возможности обмена опытом и повышения общего профессионального уровня среди полиграфологов разных стран.

Оценив важность наличия профессионального печатного издания, Координационным советом Коллегии было принято решение о государственной регистрации печатного средства массовой информации. Так, 18 января 2018 года было получено свидетельство о регистрации журнала (научного издания), учредителем которого является ОО «Коллегия полиграфологов Украины». Путем голосования членами Координационного совета, журнал получил название «Оценка достоверности: научные исследования и практика», и как его предыдущие версии, будет издаваться за счет денежных средств Коллегии.

В состав редакционной коллегии журнала вошли:

	Марк Хендлер (Mark Handler) – полиграфолог, инструктор и консультант по вопросам оценки достоверности, член совета Американской Ассоциации Полиграфологов, главный редактор журнала «Полиграф и Судебная оценка достоверности: журнал науки и полевой практики» (США);
	Ян Видацки (Jan Widacki) – профессор Краковского университета им. Анджея Фрича Моджевского, декан факультета права, администрации и международных отношений, член Американской Ассоциации Полиграфологов, главный редактор журнала «Европейский полиграф» (Польша);
	Милан Кормош (Milan Kormoš) – психолог, полиграфолог, главный государственный советник криминалистического экспертного института Президиума Полицейского корпуса Министерства внутренних дел Словацкой Республики, доктор философских наук (Словацкая Республика, г. Братислава);
	Бахтияр Алиев – криминалист-полиграфолог, начальник отдела «Правовое обеспечение государственной безопасности» Института Права и Прав Человека Национальной Академии Наук Азербайджана, кандидат юридических наук, Ph.D, доцент (Азербайджанская Республика, г. Баку).

Также в редакционную коллегию журнала входят члены Координационного совета Коллегии полиграфологов Украины:

	Виталий Шаповалов – председатель Коллегии полиграфологов Украины, главный редактор журнала «Оценка достоверности: научные исследования и практика»		Игорь Усиков – полиграфолог, директор компании «Украинское бюро психофизиологических исследований и безопасности»
	Александр Мотлях – полиграфолог, доктор юридических наук, профессор, заслуженный юрист Украины		Олег Рыбальченко – полиграфолог, директор компании «Кадровая безопасность»
	Олег Назаров – полиграфолог, кандидат психологических наук, доцент		Юрий Дмитренко – полиграфолог, кандидат наук государственного управления
	Олеся Гончарова – полиграфолог, психолог, пресс-секретарь Коллегии		Марьяна Цивинская – полиграфолог, физиолог

Журнал предусматривает возможность публикации статей на украинском, английском и русском языках, что позволит и в дальнейшем развивать международное сотрудничество среди полиграфологов.

Так как это первый номер зарегистрированного периодического издания Коллегии, в этом выпуске я хотел бы коснуться причин выбора именно такого названия.

Безусловно, все представители Координационного совета и члены Коллегии, участвовавшие в обсуждении названия журнала «Оценка достоверности: научные исследования и практика», хорошо осознают научную противоречивость, в определенной степени провокационность использования понятия «достоверность» для научного сообщества в Украине. В связи с тем, что указанная проблема нашим коллективом исследуется уже около 8 лет, постараюсь коротко раскрыть для широкой аудитории трудности, связанные с использованием понятия «достоверность», а также изложить основные причины использования такой дефиниции в названии нашего издания.

Основная проблема использования понятия «достоверность» заключается в научном споре между психологами (полиграфологами) и юристами. Для юристов понятие «достоверность», в первую очередь, связано с оценкой доказательств (в том числе показаний свидетелей, потерпевших, подозреваемых, обвиняемых) следствием, прокуратурой и судом. Именно эти органы имеют процессуальное право оценивать достоверность доказательств. Также это понятие используется в гражданском судопроизводстве, в котором достоверность доказательств оценивает суд. Психологи, в свою очередь, в психологических и психофизиологических исследованиях строят экспертную гипотезу о достоверности показаний в рамках психологического (психофизиологического) исследования, и рассуждают о ней с точки зрения психологической науки, а не оценки достоверности доказательств в уголовном и гражданском судопроизводстве. Это давний спор, который продолжается на постсоветском пространстве уже более века. В Европе и США к использованию понятия «достоверность» (credibility assessment) относятся не так строго, в связи с чем мы можем его встретить в ведомственных инструкциях Министерства обороны США, где описана программа применения полиграфа , в названии учреждений, книг, периодических изданий, статей и др.

Так почему же мы остановились именно на этом названии? Изучение толкования этого термина, а также его использование в разных видах наук, например, в некоторых отраслях гуманитарных и точных, дает основание использовать его и нам. На наш взгляд, «Оценка достоверности» – это очень простое и емкое название, которое позволяет даже непосвященному человеку сориентироваться в том, о чем может идти речь в подобном издании. Также следует отметить, что научно-технический прогресс не стоит на месте, и в настоящий момент для нужд оценки достоверности информации уже используются такие технологи, как EyeDetect , анализ вызванных потенциалов мозга, измерение динамики изменения температуры лица, а также проводятся масштабные исследования в области психологического анализа показаний свидетелей и подозреваемых по материалам уголовных производств, что значительно выходит за рамки технологии полиграфа. В том числе указанное название позволяет включать статьи юристов процессуальной и криминалистической направленности, в которых исследуются проблемы допустимости, относимости и достоверности доказательств. Это позволит, с одной стороны, четко разграничить психологическое и юридическое толкования термина «достоверность», а с другой – позволит специалистам расширить свои познания в разных отраслях наук.

Таким образом, мы рассчитываем, что информационное наполнение журнала позволит теоретикам иметь более широкое представление о научных и практических достижениях в области оценки достоверности информации, а практикам поможет повысить эффективность решения повседневных задач.

В завершение хочу пожелать успехов редакционной коллегии в работе над журналом и дальнейшем развитии этой уникальной площадки для освещения широкого круга вопросов, связанных с оценкой достоверности информации. Пусть обмен научными достижениями и практическими наработками между специалистами разных направлений помогает в достижении общей цели поиска истины.

Редакция журнала приглашает к сотрудничеству ученых и практиков, которые в своей деятельности используют научно-технические средства, такие как полиграф, Eye Detect, тепловизор и др., а также специальные психологические методы и методики для оценки достоверности информации при проведении психологических исследований (экспертиз), служебных и других видов расследований.

С предложениями относительно публикации актуальных материалов обращайтесь к главному редактору:

+38 (050) 279-61-65,

+38 (098) 484-45-14

kp.ua.40a@gmail.com

Виталий Шаповалов