Гончарова О.В. Застосування поліграфа в службах безпеки приватних підприємств
Гончарова О.В. Застосування поліграфа в службах безпеки приватних підприємств // Доповідь під час проведення Науково-практичної конференції «Актуальні питання впровадження поліграфа у сучасних умовах: теорія і практика». Організатори: ГО «Колегія поліграфологів України» та Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, м. Київ, 30.09.2016 р.
У сучасних умовах розвитку приватного бізнесу в нашій країні все частіше постає питання про його безпеку. Керівники компаній і організацій приходять до висновку, що ефективність і рентабельність підприємств безпосередньо пов’язана із забезпеченням їх безпеки. Діяльність будь-якої комерційної структури постійно піддається численним ризикам і протікає під впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх загроз.
Своєчасна профілактика цих ризиків, управління ними, виявлення та протидія цим загрозам становлять сутність діяльності служб безпеки організацій. І тут найважливішу роль відіграють саме питання кадрової безпеки. В ідеалі її основу повинні складати гнучкі, максимально ефективні і точні методи діагностики та оцінки персоналу за всіма ключовими напрямами, включаючи оцінку його професійної компетентності, особистісних якостей і, звичайно ж, благонадійності. Зіткнувшись у своїй практиці з цим питанням, можу сказати, що якщо технології оцінки професійних і особистісних якостей співробітників добре відомі і вже давно широко використовуються HR-спеціалістами (це і різні психодіагностичні методи, інтерв’ю, анкетування, опитування і т.д.), то ситуація з оцінкою персоналу з точки зору його благонадійності виглядає набагато гірше. Як показує досвід, людський ресурс, крім того, що ним потрібно керувати, вміло мотивувати і оптимально розташовувати, характеризується ще однією дуже важливою якістю – він може швидко втрачати свою надійність і лояльність. Цей аспект треба постійно тримати в полі зору, оскільки на певному етапі власний персонал, якому керівник ще вчора довіряв як самому собі, може стати небезпечним. Нелояльні і ненадійні співробітники, ставлячи свої інтереси вище корпоративних, в будь-який момент можуть підвести, свідомо завдати шкоди, або, що гірше, просто зрадити інтереси компанії, в якій вони працюють. На жаль ця проблема усвідомлюється власниками бізнесу і виконавчим керівництвом тільки тоді, коли фірмі вже завдано збитків, наприклад, скоєно розкрадання грошей, товару, комерційної інформації, створено паралельний бізнес тощо. У таких випадках виникає гостра необхідність в локалізації того, що сталося і виявленні конкретних зловмисників. У середньо статистичної української компанії можливості для ведення такої роботи є досить обмеженими. Оцінкою персоналу як працюючого, так і кандидатів на роботу в абсолютній більшості традиційно займаються НR-спеціалісти. Спроби робити оцінку надійності працівника або кандидата на роботу на підставі півгодинної співбесіди характеризуються високою ймовірністю помилкового висновку. А при відомому дефіциті якісного персоналу на вітчизняному ринку, помилковий прийом потенційно небезпечних працівників, так і хибний відсів насправді хороших кандидатів може коштувати надто дорого для компанії. Іншими словами, непрофесійний підхід до оцінки благонадійності персоналу є економічно невиправданим і шкідливим.
Як наслідок, все частіше керівники комерційних структур, переймаючи позитивний досвід західних колег, звертаються до послуг фахівців у сфері спеціальних технологій оцінки благонадійності персоналу. Одним з таких методів, що відносяться до групи «Методів оцінки достовірності інформації, що повідомляється людиною», є вже достатньо відоме у нас в країні тестування з використанням поліграфа. Якщо раніше для вирішення питань кадрової безпеки фахівці-поліграфологи залучалися в особливих випадках, як фахівці «зі сторони», то на сьогодні спостерігається тенденція введення посади поліграфолога в штат організації, як постійного співробітника служби безпеки.
На власному досвіді штатного поліграфолога великої комерційної організації можу сказати, що використання поліграфа в якості інструменту для визначення достовірності інформації, що повідомляється співробітником або кандидатом, є дуже ефективним, а в деяких випадках просто незамінним. На відміну від інших методів кадрової роботи, цей метод з мінімальними часовими, матеріальними і людськими витратами дозволяє отримати інформацію, яку неможливо отримати за допомогою традиційних заходів з перевірки кандидата або працівника.
Оцінивши перші результати роботи фахівця-поліграфолога в системі безпеки нашої компанії, керівництво дійшло висновку, що економічний зиск від застосування поліграфа, незалежно від мети його використання, є завжди, навіть при відсутності виявлення будь-яких серйозних фактів. З огляду на те, як з появою поліграфа наші співробітники стали більш відповідальними, дисциплінованими, остерігаються здійснювати будь-які дії, що шкодять фірмі, можна сказати, що сформувався певний профілактичний бар’єр, стримуючий фактор від здійснення таких дій. Наші люди розуміють, що питання безпеки в організації є ключовими і виведені на якісно новий рівень. Керівництво компанії зацікавлене в формуванні згуртованого, дружнього колективу однодумців. І потрібно відзначити, що результати дійсно суттєві.
Як поліграфолог, я використовую три основних напрями для роботи з персоналом в нашій компанії:
1) вивчення кандидатів на роботу, виявлення серед них небажаних осіб і їх недопущення в структуру даної організації. Поліграфне тестування є заключним етапом відбору співробітників. Вже після того, як пройдені всі етапи співбесід в компанії, людина потрапляє на поліграф. Для цього етапу використовується так званий багатотемний скринінг, що являє собою перелік важливих для вивчення тем з погляду роботодавця;
2) систематичні перевірки вже працюючого персоналу на предмет надійності і лояльності, а також співробітників, що входять в так звану «групу ризику» з точки зору безпеки. Обов’язкові перевірки проходять у нас співробітники, які займають ключові посади, мають доступ до важливої комерційної інформації та фінансових потоків, користуються правом представляти власника і його інтереси в різних інстанціях. А також перевірки на поліграфі використовуються для прийняття рішень про підвищення або переміщення співробітників на певні посади;
3) проведення внутрішніх службових розслідувань, пов’язаних з конкретними розкраданнями, витоком інформації, псуванням обладнання або іншими діями, що завдали шкоди компанії.
Що стосується поліграфних перевірок кандидатів на роботу, то вони є обов’язковими для всіх і складають вагому частку діяльності поліграфолога в службі безпеки компанії. Спільно з керівництвом був розроблений перелік найбільш важливих тем для опитування кандидатів за допомогою поліграфа (так звані «фактори ризику»):
• Правдивість наданих автобіографічних і анкетних даних, резюме, справжність документів (паспорт, військовий квиток, диплом, трудова книжка і т.д.). Це питання є важливим, так як бувають випадки, коли кандидат з якихось причин хоче приховати про себе факти з біографії або, що буває частіше, прикрасити її неправдивими даними. Наприклад, додати стаж або досвід на попередніх місцях роботи (у випадках відсутності оформлення по трудовій книжці), приховати наявність чужого громадянства і т.д. Не секрет, що той же диплом про вищу освіту легко купити, навіть через інтернет. А для перевірки справжності наданих документів у компанії-роботодавця немає ні зайвого часу, ні ресурсів. Цим і користуються недобросовісні кандидати.
• Причини звільнення з попереднього місця роботи (прогули, конфлікти, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов’язків та ін.). Людина, яка прийшла в новий колектив часто прагне «постати в найкращому світлі». Навіщо ж розповідати про минулі помилки і невдачі, тим більше визнавати свою провину в них? Тому, здебільшого люди розповідають, що звільнилися з попереднього місця за власною ініціативою або потрапили під скорочення, приховуючи негативні причини свого звільнення.
• Наявність серйозних особистих проблем. Це, в першу чергу, великі борги або зобов’язання, залежність від будь-яких впливових людей, сімейні конфлікті і т.д. Бувають випадки, що люди, маючи серйозні борги, намагаються всіма правдами і не правдами вирішити свої фінансові проблеми і використовують для цього ресурси компанії, в якій працюють.
• Шкідливі звички і залежності:
– зловживання алкоголем. Йдеться про вживання алкоголю в робочий час, випадках не виходу або запізнення на роботу через його вживання напередодні, дисциплінарні та матеріальні стягнення, звільнення з попередніх місць роботи з вищезазначених причин. Потрібно сказати, що характерною рисою нашого суспільства є здебільшого толерантне ставлення до цієї проблеми. Особливо це стосується працівників, які раніше працювали у державних установах і так звана корпоративна культура не забороняла, а часто і формувала в людині такі традиції. Однак, в сучасному світі бізнесу, де кожен співробітник – ланка певного ланцюга, де час – гроші, і найменше зволікання або помилка можуть призвести до фінансових і репутаційних втрат – така поведінка неприпустима. Ось чому це питання є вкрай актуальним для роботодавця в нашій компанії;
– вживання наркотиків. Сюди також потрібно віднести поширення, передачу, торгівлю і т.д. З особистого досвіду можу констатувати, що відсоток молодих людей, які систематично вживають наркотики (у віці до 25 років), які проходять у мене поліграфні тестування, становить 70-80% від загального числа всіх кандидатів. Це в основному стосується легких наркотиків типу марихуани, «насвая», амфітаміну тощо. Справа в тому, що серед молоді існує поширена думка про нешкідливість таких наркотиків, навіть про деякий позитивний вплив їх на організм як розслаблюючого засобу. Часто доводилося чути від хлопців, що займаються професійним спортом, що легкі наркотики, на відміну від алкоголю, зовсім не впливають на організм, не призводять до похмільного синдрому і не заважають заняттям спортом. Підсумок такого світогляду – відмова в працевлаштуванні на бажану посаду. Позиція керівництва багатьох організацій з цього приводу вкрай негативна, хоча за іншими характеристиками кандидат цілком влаштовував роботодавця. Іншими словами, навіть одного разу спробувавши наркотики, людина формує власний досвід їх вживання і вносить цей факт в сторінку своєї біографії. Приховати цю інформацію від досвідченого поліграфолога не вдасться і в певний момент життя це може кардинально вплинути на долю людини.
– ігроманія. Не потрібно зайвий раз пояснювати, що людина, яка страждає на цю недугу, здатна на крайнощі, щоб мати можливість відігратися. Такі люди несуть потенційну загрозу для компанії роботодавця і членів колективу.
• Приховування кримінального минулого і активні кримінальні зв’язки (судимості, латентні злочини, приховування факту перебування під судом і слідством). У моїй практиці бували випадки, коли колишні професійні боксери і борці мали зв’язки з представниками кримінального світу. Вони нерідко тренуються на одних майданчиках, беруть участь в змаганнях, підтримують один одного і, як наслідок, можуть бути залучені в кримінальні відносини, самі того не очікуючи. Або можу привести приклад, коли з цікавості молода людина разом з однокурсниками здійснює крадіжку з супермаркету і попадається «на гарячому». Проти них порушують кримінальну справу, яку згодом закривають за допомогою батьків, знайомих і хабарів. Однак факт залишається фактом і багато років по тому, проходячи у мене поліграфну перевірку з метою працевлаштування на серйозну посаду, цей кандидат зізнається у скоєному, так як розуміє, що приховати його не вдасться. В результаті роботодавець вважав, що така людина становить певний ризик для компанії і відмовив йому в працевлаштуванні. І таких прикладів безліч.
• Розголошення конфіденційної і комерційної інформації на попередніх місцях роботи. Тут мова йде в основному про передачу інформації конкурентам з метою заробітку або помсти колишньому керівництву. Нерідко бувають випадки, коли співробітники, звільнені з компанії з негативних причин, передають комерційну інформацію конкурентам або представникам контролюючих державних органів з метою «насолити» або підзаробити. Зрозуміло, що людина, яка удалася одного разу до такого методу «торжества справедливості» не поцурається використати його ще раз при відповідних умовах.
• Розкрадання грошей і майна, підробка фінансових та інших документів на попередніх місцях роботи. І тут мова йде не про присвоєння канцелярського приладдя, наприклад, а про великі махінації, які принесли шкоду компанії. Хоча, слід зазначити, що для деяких роботодавців і цей факт може мати значення в якості оцінки морально-етичних властивостей особистості співробітника.
Хочу відзначити ще дві важливі особливості, пов’язані із застосуванням поліграфа при прийомі на роботу:
– використання цієї процедури часто супроводжується спонтанними зізнаннями кандидатів на роботу щодо багатьох аспектів своєї біографії, в тому числі суттєвих з точки зору безпеки компанії, про які вони ніколи не стали б говорити під час звичайної кадрової співбесіди. Нерідко люди порівнюють процедуру тестування на поліграфі зі сповіддю. Доводилося чути фрази типу: «я Вам сьогодні таке розповів, про що навіть дружині власній не розповідав ….» Щирість кандидата завжди оцінюється, як позитивна риса, і береться до уваги при прийнятті рішення про його працевлаштування. Зрозуміло, що ідеальних людей не існує і немає людей, що не робили помилок в житті. З цієї точки зору щирість кандидата є запорукою успішного проходження перевірки на поліграфі.
– прийняття рішення, в разі необхідності, про відмову в прийомі на роботу за результатами тестування є досить простим – значно легше відмовити людині в прийомі на роботу, посилаючись на якісь його недоліки (які, до речі, не обов’язково озвучувати), ніж звільняти діючого співробітника з тих самих підстав.
Використання поліграфа для вивчення і оцінки надійності працюючого персоналу багато в чому аналогічно його застосуванню для ситуації вивчення благонадійності кандидатів на роботу. У нашій компанії в першу чергу поліграфні перевірки проходять співробітники з так званої «групи ризику», які, або раніше не пройшли перевірку, або були помічені в порушеннях своїх обов’язків. Обов’язкове тестування проходять працівники, що займають або йдуть на ключові посади, а також висновок поліграфолога важливий для прийняття рішення про надання співробітнику особливих повноважень, пов’язаних з виконанням керівних (розпорядчих) функцій, допуску до серйозної матеріальної відповідальності тощо. Цілком очевидно, що не тільки сама процедура тестування на поліграфі, але і навіть можливість її проведення є суттєвим фактором підвищення надійності персоналу та, відповідно, забезпечення кадрової безпеки. Крім того, керівництвом було помічено, що цей захід значно підвищує ділову активність наших працівників, рівень взаємної довіри між ними, сприяє встановленню міцних службових контактів і зв’язків у середині колективу. Як наслідок, в компанії відсутня необхідність нагляду за співробітниками, значно зменшилася плинність кадрів і знизився рівень витрат на технічні засоби контролю і спостереження за персоналом. Важливим компонентом формування свідомості співробітників стала впевненість у своєчасному і справедливому вирішенні будь-якого службового конфлікту, невідворотність адміністративних заходів впливу за скоєні вчинки.
Серйозною проблемою, що відноситься до сфери кадрової безпеки, є вчинення співробітниками різних протиправних дій – розкрадань, фальсифікації документів, продажу інформації, псування обладнання і т. д. Це ще один напрямок, з яким я працюю.
Поліграф в цих випадках нерідко є єдиним методом пошуку причетних і відсіву невинних співробітників. Обстеження на поліграфі використовується для розслідування найширшого кола правопорушень від дрібних крадіжок до розкрадань в особливо великих розмірах.
При розслідуванні внутрішніх злочинів я використовую найбільш ретельно розроблені і науково обґрунтовані методи, що підвищує точність і надійність одержаних результатів до 95-99%. На щастя, такі випадки є скоріше винятком в нашій компанії, але з досвіду проведених розслідувань можу сказати, що ефективність і доцільність застосування поліграфа, як методу інструментальної детекції брехні, є незаперечними і цілком виправдовує очікування керівництва.
Наостанок потрібно зазначити, що використання поліграфа в кадровій роботі взагалі і в інтересах забезпечення кадрової безпеки організації зокрема, повністю узгоджується з чинним законодавством України про працю і не порушує його, за умови дотримання ряду норм. А саме: проведення тестування з використанням поліграфа є суто добровільним актом. застосування будь-яких примусових заходів до працівника з метою змусити його проходити таке тестування – неприпустимо. Перед початком тестування на поліграфі працівник обов’язково повинен бути ознайомлений зі своїми правами і письмово підтвердити свою згоду на участь в ньому.