Головна / Вагіна О. В. Досвід використання поліграфа в державній фіскальній службі України

Вагіна О. В. Досвід використання поліграфа в державній фіскальній службі України

Вагіна О. В. Досвід використання поліграфа в державній фіскальній службі України // Актуальні питання теорії та практики використання поліграфа : збірка статей / за заг. ред. В. О. Шаповалова. — К. : Освіта України, 2015. — 220 с. — (Серія: Бібліотека Колегії поліграфологів України) С 59-66.

Підбір надійних, морально стійких і компетентних працівників, а також забезпечення збереженості їхніх позитивних морально-ціннісних орієнтацій у період виконання професійних завдань, є одним із основних завдань для роботодавців у будь-якій сфері діяльності. Однак є професії, де ціну помилки через неякісний підбір і несвоєчасне виявлення моральних деформацій важко переоцінити. Саме до них відносяться професії податківців і митників, які в Україні являються працівниками Державної фіскальної служби (далі — ДФС).

Надійність персоналу — це здатність до ефективного виконання професійних обов’язків. За час існування психології як науки розроблено велику кількість методик, призначених для оцінки особистісних якостей людини, значна частина яких покликана діагностувати рівень надійності виконавців [1]. На підставі виявлених психологічних особливостей людини, фахівці-психологи можуть із певною часткою ймовірності прогнозувати схильність до вчинення нею протиправних дій. Однак сам факт вчинення протиправних дій, в тому числі корупційних, пов’язаних із посадовими зловживаннями, без проведення спеціальних оперативно-розшукових заходів, слідчих дій можна виявити тільки використовуючи поліграф [2].

Основні аргументи на користь широкого застосування поліграфа в практиці кадрової роботи і в профілактичних заходах правоохоронних органів — це об’єктивність і можливість у відносно короткі терміниодержати інформацію, яку важко і вартісно одержати традиційними способами відносно всіх кандидатів, однак можна перевірити згодом, зосереджуючись лише на окресленому колі осіб; значний профілактичний ефект; створення передумов для кар’єрного зростання найбільш моральних, гідних, з професійної та особистішої точки зору, співробітників.

Зважаючи на це, свого часу ще керівництво Міністерства доходів і зборів України (далі Міндоходів), правонаступником якого згодом стала ДФС України, прийняло рішення про використання поліграфа у процесі кадрового підбору та супроводження як центрального апарату, так і територіальних органів. Реалізація цього рішення проходила у декілька етапів: підбір керівництва майбутнього підрозділу, розробка нормативного документу щодо впровадження поліграфних перевірок у діяльність Міндоходів, підбір і фахова підготовка працівників підрозділу.

На посаду керівника підрозділу запросили вже працюючого поліграфолога, яка мала досвід розкриття та розслідування злочинів по лінії карного розшуку та Головного управління боротьби з організованою злочинністю. Були підібрані та пройшли навчання за фахом «поліграфолог» два співробітника Головного управління внутрішньої безпеки Міндоходів. 11 жовтня 2013 року Міністерство юстиції України зареєструвало Інструкцію щодо застосування комп’ютерних поліграфів у роботі Міністерства доходів і зборів України за № 1748/24280 (далі — Інструкція) [3].

Після реформування Міністерства, зазначена Інструкція використовується в роботі ДФС. Керівництво ДФС робить практичні кроки щодо боротьби з корупцією, нейтралізації та профілактики посадових злочинів. У Головному управлінні власної безпеки ДФС України був сформований відділ контролю службової етики, до штату якого входять три поліграфологи, які безпосередньо здійснюють поліграфні обстеження, та три психологи, які займаються психологічним забезпеченням службової діяльності і зосереджують свою увагу на попередженні проявів професійної деформації серед працівників ДФС.

На сьогодні обладнано службові приміщення та кабінети для роботи поліграфологів і психологів, придбано два комп’ютерних поліграфа, закуплено офісну техніку, створено банк тестових психологічних методик, за напрямком використання поліграфа здійснено навчання п’яти співробітників власної безпеки територіальних підрозділів ДФС, за котрими «кущовим» методом закріплені зони обслуговування по всій Україні. Хочеться відмітити, що ці п’ять фахівців були відібрані шляхом проведення поліграфної перевірки та психологічних тестувань із 50 кандидатів на навчання.

Цей перелік не є вичерпним. В Україні мало хто із штатних поліграфологів державних структур може похвалитися такими умовами роботи, які створені для спеціалістів керівництвом ДФС. Співпраця поліграфологів і психологів під єдиним керівництвом приносить позитивні результати. За останній рік працівники відділу успішно здійснили відбір кандидатів на участь в Антитерористичній операції на Сході України. Відібрані співробітники своєю службою у раніше незвичних для них бойових умовах, що несуть реальну загрозу життю та здоров’ю, потребують високих моральних якостей, витримки, відсутності внутрішньогрупових конфліктів, довели істинність висновків спеціалістів. Вони гідно пройшли і проходять випробування, немало серед них відзначених державними нагородами, є й такі, що нагороджені посмертно.

Залучення психологів дозволило із відділу, який міг сприйматися співробітниками як виключно перевіряючий із наступним можливим покаранням, створити відділ, що насправді є дружнім до них. Так, психологи відділу безкоштовно, практично у рамках «соціального пакету», здійснюють професійну орієнтацію підлітків із числа дітей співробітників ДФС; проводять психологічні консультації співробітників, допомагаючи їм долати життєві труднощі, що, можливо, напряму і не пов’язані зі службою, але, опосередковано, можуть негативно впливати на якість виконання ними професійних обов’язків; організовують та проводять тренінги, читають лекції, спрямовані на психогігієну праці, формування навичок безконфліктної поведінки, профілактику формування залежності від психоактивних речовин тощо.

Вся ця робота дозволяє створити атмосферу взаємної довіри, є передумовою усвідомлення працівником, що місія працівника ДФС полягає у служінні державі, а держава, в свою чергу, дбатиме про нього та його родину.
На базі відділу також проводяться курси підвищення кваліфікації поліграфологів, здійснюється аналіз конкретних поліграфних перевірок, виробляється найбільш оптимальний, з практичної точки зору, підхід у вирішенні інколи непростих та нестандартних службових завдань, особливо тих, які пов’язані із розслідуваннями.

Водночас, повсякденна робота поліграфологів показала, що запроваджена у 2013 р. в Міндоходів і успадкована ДФС України Інструкція потребує певної модифікації. Зокрема, при написанні Інструкції за основу була взята єдина на той час зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2004 р. за № 1373/9972 Інструкція щодо застосування комп’ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України, затверджена наказом МВС України 28.07.2004 № 842 [4]. На цьому наполягало тодішнє керівництво, намагаючись, небезпідставно, уникнути фіаско при проходженні документом великої кількості інстанцій. Разом із тим, у 2004 році сам факт узгодження Міністерством юстиції нормативного документу щодо використання поліграфа був надзвичайно прогресивним кроком. Справа у тому, що серед юридичної спільноти тоді ще були досить вагомими міркування частини юристів-теоретиків, які, за радянською традицією, розцінювали поліграф як спосіб катування і порушення прав людини. Їхні колеги-опоненти хоч і були в меншості, однак спиралися на реальну позитивну практику розкриття та розслідування злочинів за допомогою поліграфа. Згідно цієї практики не менше 70% осіб, яких підозрювали у вчиненні правопорушень і привели на поліграфне обстеження, за його підсумком виявлялися непричетними до злочинів, що їм інкримінували [5, 6]. Боротьба теоретиків завершилась проведенням практиками-поліграфологами через Міністерство юстиції компромісної інструкції — іншої на той момент просто не могло бути.

Однак якщо у 2004 р. для перемоги і поштовху розвитку української поліграфології було достатньо цієї першої, дуже обережної за суттю інструкції, то у 2013 р. її зміст потребував більшої чіткості, однозначності, більшого маневру для роботи поліграфолога і гарантії його захисту від обстежуваних, що могли бути незадоволені своїми результатами не через те, що вони не відповідали дійсності, а через те, що вони невигідні їм з позиції майбутньої кар’єри, є підставою для проведення кримінального розслідування тощо. Поза тим Інструкція Міндоходів від 2013 р. все-таки успадкувала низку недоліків, які, на нашу думку, варто усунути при написанні інструкції для Державної фіскальної служби — правонаступника Міністерства доходів і зборів.

Зокрема, на підставі практичного досвіду, а також з урахуванням державних інтересів, вимог українського суспільства щодо недопущення державними службовцями корупційних діянь, ми дійшли висновку, що потрібно змінити наступні пункти цього нормативного документу:
– із п. 3 Загальних положень, який сформульовано наступним чином — «Метою проведення опитування є отримання ймовірної та орієнтувальної інформації, яку іншим шляхом отримати неможливо, для її використання в діяльності щодо попередження та виявлення коруп- ційних та інших протиправних дій з боку працівників, гарантування їх безпеки та захисту від незаконних посягань, пов’язаних із виконанням службових обов’язків, зняття з них безпідставних звинувачень або підозр», вилучити частину «яку іншим шляхом отримати неможливо»;
– п. 4 Загальних положень — «Опитування не передбачає отримання незаперечних результатів щодо реагування особи на психологічні стимули, а висновки за наслідками використання поліграфа мають виключно ймовірний та орієнтувальний характер», вилучити, оскільки він практично дублює п. 5;
– із п. 5 вилучити речення «Результати опитування не мають будь-якої доказової сили, а лише орієнтують на здобуття матеріальних та інших доказів у порядку, передбаченому чинним законодавством», оскільки не існує специфічного законодавства, яке вказує, як потрібно діяти у таких випадках. Водночас, у п. 5 чітко вказано, що «Результати опитування не тягнуть правових наслідків, не можуть бути підставою для прийняття будь-яких адміністративно-управлінських рішень стосовно особи, а використовуються виключно як відомості ймовірного або орієнтувального характеру для можливого формування у службових (посадових) осіб Міністерства доходів і зборів України, його територіальних органів внутрішнього переконання для здійснення заходів у сфері службової діяльності (висунення оперативно-слідчих версій, визначення найоптимальніших шляхів з їх перевірки, організації подальшої перевірки кандидатів на службу, навчання та роботи з працівниками Міндоходів, його територіальних органів, підпорядкованих установ та організацій тощо)»;
– із п. 8 Загальних положень вилучити Закони та нормативні документи, які втратили чинність, та додати чинні;
– додати в Загальні положення п. 11: «Кандидат на службу (роботу), який відмовляється проходити поліграфну перевірку, не допускається до наступних відбіркових етапів як такий, що не виявив бажання довести свою надійність, та знімається із конкурсного відбору». Зі співробітником (держслужбовцем) ДФС, який відмовився проходити планову поліграфну перевірку, чи поліграфну перевірку, що здійснюється в рамках службової перевірки / розслідування — розривається контракт».
– із п. 2 розділу ІІ вилучити частину «обов’язково пересвідчившись у тому, що ця згода справді добровільна, а не є наслідком примусу або тиску з боку сторонніх чи заінтересованих осіб», оскільки все одно оцінювання добровільності згоди поліграфологом буде суб’єктивним, а юристи незадоволеного обстежуваного завжди можуть звинуватити спеціаліста у тому, що він «недостатньо пересвідчився», чи «добровільність спірна, бо людина приймала рішення на межі волі». Такі факти вже мали місце в інших структурах. Добровільність рішення про поліграфну перевірку достатньо засвідчити заявою про добровільну згоду, заповнену кандидатом на обстеження, про що вказано у тому ж таки пункті.

Із цього пункту також доцільно вилучити частину «Відмова особи від участі в психофізіологічному інтерв’ю із використанням поліграфа не може тягти утиску особи, порушення її законних прав та свобод», бо, зокрема, згідно Конституції України право на працю (в тому числі в ДФС) є законним правом людини:
– із п. 4 розділу ІІ вилучити частину «спеціаліст поліграфа має забезпечити особі, яка опитується, психологічний комфорт», адже забезпечення психологічного комфорту може суперечити питанням, які задаються під час поліграфної перевірки, а спеціаліст-поліграфолог не є психотерапевтом і у нього інші завдання;
– у п. 2 розділу ІІІ — «Перевірки кандидатів із використанням поліграфа можуть проводитися в процесі вирішення питань щодо прийому особи на роботу (службу) до Міндоходів, його територіальних органів, підпорядкованих установ та організацій», замість слова «можуть» використати слово «повинні».

З урахуванням реальної політичної та військової ситуації, доповнити блоки тестів питаннями, які спрямовані на з’ясування наявності у кандидата досвіду сепаратизму, колабораціонізму, зради державі та українському народу. Те ж саме додати в п. 3 розділу ІІІ, але вже відносно діючих працівників ДФС:
– вилучити п. 4 розділу ІІІ — «Наведений перелік сфер застосування поліграфа є вичерпним», оскільки важко прогнозувати, які блоки питань можуть стати актуальними в майбутньому;
– п. 3 розділу IV «У разі потреби до участі в опитуванні може залучатися перекладач» вилучити, оскільки згідно чинного законодавства на державну службу приймаються громадяни, які вільно володіють державною (українською) мовою.

Вилучити частину — «Опитування із використанням поліграфа не проводиться стосовно осіб віком до 18 років», оскільки це обмежує використання поліграфа відносно абітурієнтів — кандидатів у курсанти відомчого вишу, яким на момент вступу може не виповнитися 18 років.

Зазначену частину доцільно подати у наступному вигляді — «На поліграфну перевірку осіб, які не досягли 18 років, потрібний письмовий дозвіл батьків або опікунів».

Більш точно подати перелік зазначених у пункті захворювань;
– із п. 4 розділу V вилучити частину — «Після цього спеціаліст поліграфа в бесіді з опитуваним переконується у добровільній згоді особи на проведення опитування, відсутності примусу або тиску з боку сторонніх чи заінтересованих осіб» із вказаної вище причини:
– із п. 5. розділу V — «У процесі проведення опитування особа має право в будь-який момент відмовитись від подальшої участі в його проведенні або відповідати на будь-яке запитання, що не свідчитиме про приховання або недостовірність інформації, що нею надається», вилучити частину «що не свідчитиме про приховання або недостовір- ність інформації, що нею надається»;
– із п. 8 розділу V вилучити частину «Спілкування спеціаліста поліграфа з особою, яка опитується, ведеться мовою, якою особа володіє. Якщо спеціаліст поліграфа та особа, яка опитується, не можуть спілкуватися однією мовою, ініціатор залучає до проведення опитування перекладача», із причини, вказаної вище;
– п. 11 розділу V — «По закінченні опитування спеціаліст поліграфа знайомить особу з результатами опитування щодо її реагування на пред’явлені психологічні стимули, з’ясовує, чи бажає особа ознайомитися з довідкою, та інформує про можливість та порядок ознайомлення» — вилучити;
– у п. 1 розділу VI вилучити частину «відмітка про ознайомлення опитуваного з довідкою», оскільки вона суперечить наявності у довідці про результати поліграфної перевірки зазначеного у цьому ж пункті «обґрунтування найбільш перспективних оперативно-слідчих версій, необхідності проведення певних оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, перевірка отриманої орієнтувальної інформації, а також результатів з’ясування поставлених ініціатором питань».

Після ознайомлення обстежуваного із довідкою вже ні про яку ефективну оперативно-розшукову та слідчу роботу мова йти не може:
– із розділу VII вилучити п. 4 — «Особа, яка опитувалась із використанням поліграфа, має доступ до матеріалів, зазначених у п. 3 цього розділу, протягом всього строку їх зберігання».

Таким чином, на підставі аналізу практичної роботи відділу контролю службової етики Головного управління власної безпеки ДФС України та чинного нормативного документу, яким керуються полігра- фологи цієї служби, можна зробити наступні висновки:
1. При реформуванні Міністерства доходів і зборів та створенні Державної фіскальної служби України підрозділ, який здійснює полі- графні перевірки, не лише зберігся, але й одержав умови для розвитку.
2. Співпраця під єдиним керівництвом поліграфологів і психологів, які мають різні завдання, що досягаються відмінними методами, має спільний позитивний результат — підвищення психологічної надійності персоналу ДФС України.
3. Нормативний документ, яким керуються поліграфологи ДФС України у своїй роботі і який успадкований від Міністерства доходів і зборів України за № 1748/24280 — Інструкція щодо застосування комп’ютерних поліграфів у роботі Міністерства доходів і зборів України, потребує модифікації з урахуванням стрімкого розвитку вітчизняної поліграфології, зростанням довіри суспільства до поліграфних обстежень та «нульовою» терпимістю громадян до проявів корупції і посадових злочинів, що здійснюються державними службовцями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барко В. І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект) : моногр. / В. І. Барко. – К. : Ніка-Центр, 2002. – 292 с.
2. Морозова Т. Р., Моцонелідзе І. О., Моцонелідзе Д. З. Використання комп’ютерних поліграфів у кадровій роботі органів і підрозділів внутрішніх справ України : навчально-методичний посібник / за ред. Красюка І. П. – К. : Атіка, 2006. – С. 3.
3. Інструкція щодо застосування комп’ютерних поліграфів у роботі Міністерства доходів і зборів України, затверджена наказом від 02 серпня 2013 року № 329, зареєстрована 11 жовтня 2013 за № 1748/24280 Міністерством юстиції України.
4. Інструкція щодо застосування комп’ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України, затверджена Наказом МВС України від 28.07.2004 р. № 842, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2004 р. за № 1373/9972.
5. Морозова Т. Р. Застосування психологічних знань у практиці профілактики, розкриття та розслідування злочинів / Т. Р. Морозова // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Ін-ту психол. ім. Г. С. Костюка АПН України. – К., 2004. – Т. УІ. – Вип. 3. – С. 221-225.
6. Половникова Ж. Ю. Тактико-психологические приемы применения полиграфа в процессе раскрытия и расследования преступлений / Ж. Ю. Половникова // Актуальные проблемы специальных психофизиологических исследований и перспективы их использования в борьбе с преступностью и подборе кадров : матер. VIII междунар. научн.-практ. конф. – Краснодар : Изд-во КубГТУ, 2006. – С. 128-133.