Назаров О.А. Проблеми стандартизації в галузі інструментальної психофізіологічної детекції брехні в Україні

Назаров О.А. Проблеми стандартизації в галузі інструментальної психофізіологічної детекції брехні в Україні // Оцінка достовірності: наукові дослідження та практика : збірка статей / за заг. ред. В. О. Шаповалова. — К. : Освіта України, 2017. — 220 с. — (Серія: Бібліотека Колегії поліграфологів України). С. 47-55.

Активне впровадження в комерційну, правоохоронну діяльність в Україні можливостей інструментальної психофізіологічної детекції брехні та критичне ставлення до вже існуючих у цій галузі методів та підходів стимулює процеси її стандартизації, залучення сформованих міжнародних традицій. Це відбувається внаслідок необхідності використання однакової системи оцінки якості проведених досліджень із застосуванням поліграфа та підвищення рівня освітньої підготовки українських поліграфологів, упорядкування термінології, а також регламентації основних процесів в інструментальної детекції брехні на теренах нашої держави.

Сучасні програми навчання поліграфологів в Україні передбачають обговорення зі слухачами різних аспектів роботи на поліграфі та формалізації отриманої психофізіологічної інформації в ході дослідження. Однак розгляду питань міжнародної стандартизації в галузі психофізіологічної детекції брехні, як правило, типовими програмами достатньої уваги не приділяється, що, з нашої точки зору, є певним недоліком та потребує корегування. Дослідження питання міжнародних традицій у застосуванні поліграфа, що привело до формування між фахівцями різних країн – поліграфологами, юристами та іншими спеціалістами суміжних сфер діяльності (медичної, правоохоронної, психологічної тощо) певного консенсусу, виступає достатньо актуальною темою для вивчення і в Україні.

Наприкінці квітня 2017 року, в Україні відбулася подія, пов’язана з підписанням нашою державою в особі державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»), який виконує функції національного органу стандартизації, з міжнародною організацією у галузі стандартизації ASTM International проекту Меморандуму про взаєморозуміння і впровадження світових традицій у різних галузях в Україні. Меморандум передбачає впровадження в нашій державі стандартів, розроблених ASTM, вивчення міжнародного досвіду в галузі розробки стандартів, організації тренінгів та навчання місцевих кадрів у відповідній сфері, а також взаємних візитів щодо обміну досвідом. Програма підписання меморандумів про взаєморозуміння ASТM International була заснована в 2001 році. На сьогоднішній день ASTM International має приблизно 7500 своїх стандартів, на які посилаються закони, правила, коди в багатьох країнах світу.

Крім того, ASTM International – єдина міжнародна американська організація, яка має безпосереднє відношення і до стандартизації діяльності в галузі психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа. ASTM у 1998 році  вирішило розпочати партнерство з різними професійними співтовариствами поліграфологів, що сприяло створенню в  ASTM технічного комітету Е52 по судовій психофізіології. В даний час комітет об’єднує близько 80 членів з приватної діяльності (практики), правоохоронних органів, урядових організацій різних країн. На рахунку комітету вже існує 15 опублікованих стандартів. Також, ведеться розробка інших важливих стандартів, пов’язаних з сучасними підходами до обладнання (поліграфів) і психофізіологічної детекції брехні. Комітет демонструє відкритість для всіх зацікавлених сторін у межах своєї компетенції, тобто судової психофізіології.

Таким чином, з урахуванням актуальності вивчення міжнародних традицій у галузі інструментальної детекції брехні, метою нашої статті є розгляд особливостей сучасної міжнародної стандартизації для розуміння підходів, вимог, світових практик, які існують у рамках професії поліграфолог.

Діючі міжнародні поліграфологічні стандарти умовно можна поділити на 5 груп, які охоплюють 5 стандартів-практик та 10 стандартів-керівництв щодо діяльності поліграфолога:

В першу групу входять стандарти та практики в галузі безпосереднього проведення психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа за різними напрямами, а також інтерпретації отриманих результатів та зовнішньої оцінки їх якості:

1. Стандартна практика з проведення обстежень на поліграфі в галузі психофізіологічної детекції брехні для наукової роботи. Умовне позначення – ASTM E1954, прийнятий в 2005 році, оновлений в 2011. Ця практика встановлює основний і додатковий порядок дій щодо підготовки, проведення та представлення результатів досліджень на поліграфі в лабораторних та польових умовах, які в подальшому використовуються в науковій діяльності. Для загального поняття, під лабораторним дослідженням розуміють – наближене до реальних умов дослідження, яке лише нагадує ситуацію, в яку є бажання перенести отримані результати, або до якої наблизитися. Під польовими дослідженнями розуміють – позначення робіт із збору первинних (сирих) даних у справжніх умовах, які в подальшому можуть використовуватися в науковій діяльності [1].
2. Стандартна практика для оцінки якості проведення виконаних обстежень на поліграфі в галузі психофізіологічної детекції брехні. Умовне позначення – ASTM E2031, прийнятий в 1999 році, оновлений в 2016. Ця практика встановлює основний і рекомендований порядок дій при проведенні оцінки контролю якості щодо обстежень у галузі психофізіологічної детекції брехні [3].
3. Стандартне керівництво по стадіях практичної діяльності при проведенні обстежень в галузі психофізіологічної детекції брехні. Умовне позначення – ASTM E2062, прийнятий в 2011 році. Це керівництво встановлює важливі та рекомендовані компоненти (елементи) в порядку (процедурі) проведення досліджень із застосуванням поліграфа [5].
4. Стандартна практика з інтерпретації даних у галузі психофізіологічної детекції брехні із застосуванням поліграфа. Умовне позначення – ASTM E2229, прийнятий в 2009 році. Ця практика встановлених дій (процедур) по системному тлумаченню (інтерпретація) і аналізу даних, які отримуються за наслідком проведеного дослідження з використанням поліграфа. Згідно стандарту, будь-який застосовуваний аналіз тестових даних повинен бути правильно підібраний відповідно до формату дослідження. Поліграфологи повинні використовувати лише ті методи оцінки, за якими вони пройшли відповідне навчання. Прийнятними діями при аналізі отриманих експериментальних даних є їх збіг з інформацією публікацій, надрукованих у рецензованих, спеціалізованих наукових журналах, за якими встановлено підтвердження їх ефективності через повторні результативні дії (процедури), описані в інших публікаціях [12].
5. Стандартне керівництво для парного тестування в галузі психофізіологічної детекції брехні. Умовне позначення – ASTM E2324, прийнятий у 2004 році, оновлений в 2011. Стандартне керівництво для встановлення кількісних оцінок про достовірність наданих показань свідками за допомогою використання певних статистичних принципів до різних результатів досліджень, а так само використання цих оцінок в інтересах правосуддя (протокол Марина). Цей стандарт описує обставини, при яких доведені статистичні принципи, застосовані до результатів в галузі психофізіологічної детекції брехні, дозволяють надійно кількісно оцінити достовірність або ненадійність вказаних різних показань. Для розуміння, протокол Марина – це метод, який дозволяє уникнути помилок при прийнятті рішень по двох обстежуваних, свідчення яких абсолютно суперечать один одному. У цьому випадку результати обох обстежень використовуються тільки в тому випадку, якщо один фігурант успішно пройшов перевірку на поліграфі, а другий – ні. В іншому випадку результати обох досліджень відбраковуються [13].
6. Стандартне керівництво для проведення скринінгових перевірок у галузі психофізіологічної детекції брехні. Умовне позначення – ASTM E2386, прийнятий у 2004, оновлений в 2011. Це керівництво встановлює основні і рекомендовані елементи в процедурах проведення психофізіологічної детекції брехні при скринінговому дослідженні обстежуваних [14].

В другу групу увійшли стандарти навчання (підвищення кваліфікації) осіб, котрі плануються до задіяння в роботі, пов’язаній із інструментальною детекцією брехні:

1. Стандартне керівництво з опису мінімальної базової освіти і професійної підготовки для осіб, які беруть участь у детекції брехні (психофізіологічному виявленні обману). Умовне позначення – ASTM E2000, прийнятий у 2005 році, має особливий статус станом на тепер, а саме назву вилученого стандарту з 2014 року. Це керівництво охоплює мінімальну базову освіту та необхідну професійну підготовку для осіб, що беруть участь у психофізіологічній детекції брехні із застосуванням приладів, які показують фізіологічні реакції в галузі верхнього та нижнього дихання, зміни активності електричної провідності та опору шкіри, зміни частоти пульсу та відносного артеріального тиску [2].
2. Стандартне керівництво з мінімальному обсягу періодичної безперервної освітньої підготовки (підвищення кваліфікації) для осіб, які займаються психофізіологічною детекцією брехні. Умовне позначення – ASTM E2064, прийнятий у 2000 році, оновлений у 2014. Це керівництво встановлює мінімальний обсяг безперервної освітньої підготовки (підвищення кваліфікації), який необхідно проходити особам, що беруть участь у роботі з проведення обстежень у галузі психофізіологічної детекції брехні [7]. Необхідна кількість мінімальних годин навчання для підтримки професійної кваліфікації – 40 годин на два календарні роки, починаючи з дати завершення базового курсу.

В третю групу увійшли стандарти щодо вимог до приладів (апаратури), датчиків та програмного забезпечення, які допомагають записувати, показувати психофізіологічні показники детекції брехні для їх використання в правоохоронній або судовій діяльності, наприклад у кримінальних справах. Дані вимоги встановлені лише для юридично значимих ситуацій (суд, правоохоронна діяльність):

1. Стандартна практика з перевірки калібрування і функціональних можливостей поліграфів, які застосовуються при проведенні обстежень у галузі судової психофізіологічної детекції брехні. Умовне позначення – ASTM E2063, прийнятий у 2012 році. Ця практика передбачає рекомендації з калібрування приладів (аналогових і цифрових комп’ютеризованих апаратів), які активно застосовуються у психофізіологічній детекції брехні (встановленні істини) з метою функціональної перевірки працездатності поліграфа. Як мінімум, такі прилади повинні одночасно записувати у індивіда дихальну, серцево-судинну активність та електричну провідність і опір шкіри. Аналогові, комп’ютерні поліграфи можуть калібруватися поліграфологами, заводом-виробником, фізичними особами, уповноваженими виробником. Калібрування проводиться шляхом друку каліброваної поліграми [6].
2. Стандартне керівництво для приладів, датчиків, програмного забезпечення, що використовується в судовій психофізіологічній детекції брехні. Умовне позначення – ASTM E2439, прийнятий у 2009 році, оновлений в 2016. Це керівництво охоплює мінімальні вимоги до інструментів (аналогових і цифрових комп’ютеризованих апаратів), датчиків і програмного забезпечення, яке використовується в судово-психофізіологічній детекції брехні. Акцент у стандарті робиться на мінімальну кількість записуваних каналів. Як мінімум, такі прилади повинні одночасно записувати дихальну активність, електричну провідність та опір шкіри і серцево-судинну діяльність людини [15].

Четверта група – це стандарти навчання та вимог до практичної діяльності поліграфологів, які працюють з особами, що скоїли сексуальні злочини.

1. Стандартне керівництво з клінічних обстежень у галузі психофізіологічної детекції брехні сексуальних злочинців. Умовне позначення – ASTM E2080, прийнятий в 2014 році. Це керівництво визначає порядок дій при проведенні тестування сексуальних злочинців в ході їх клінічного обстеження із застосуванням поліграфа (CPE), включно, але не виключаючи також засуджених, після винесення ним вироку (PCSOT). Це типовий варіант психофізіологічної детекції брехні, спеціально призначений для надання допомоги в лікуванні і нагляді за особами, які вчинили сексуальні злочини, а також знаходяться на випробувальному терміні, умовно-достроковому звільненні або альтернативних варіантах відстрочок судового вироку (юридичного переслідування) [9].
2. Стандартне керівництво з мінімального підвищення кваліфікації осіб, які проводять тестування в галузі психофізіологічної детекції брехні сексуальних злочинців. Умовне позначення – ASTM E2162, прийнятий у 2007 році, має особливий статус станом на тепер, а саме назву вилученого стандарту з 2016 року. Це керівництво встановлює мінімальний рівень вимог до підвищення кваліфікації для осіб, які займаються психофізіологічною детекцією брехні сексуальних злочинців [10].
3. Стандартне керівництво з мінімальних вимог до підготовки екзаменаторів у галузі психофізіологічної детекції брехні, які проводять тестування осіб, що скоїли злочини сексуального характеру і знаходяться на лікуванні, умовно-достроковому звільненні (випробувальному терміні) або інших подібних програмах. Умовне позначення – ASTM E2163, прийнятий у 2006 році, оновлений в 2014. Це керівництво встановлює мінімальні вимоги навчання експертів у галузі психофізіологічної детекції брехні, зайнятих у програмах роботи з особами, які перебувають на лікуванні або умовно-достроковому звільненні за сексуальні злочини [11]. Основною вимогою допуску проходження спеціального навчання є наявність у студентів базової мінімальної підготовки до проведення досліджень із застосуванням поліграфа. Загальний академічний курс триває 40 академічних годин.

Ну, і п’ята група – це термінологічні стандарти та етичні вимоги до поведінки поліграфолога в професійній діяльності:

1. Стандартна термінологія, яка відноситься (пов’язана) до судової психофізіології. Умовне позначення – ASTM E2035, прийнятий у 2012 році. Це терміни і відповідні їм визначення (дефініції), які вироблені і використовуються в судовій психофізіології. В даний словник не включені юридичні або наукові терміни, які мають назви і визначення, викладені в інших легкодоступних джерелах [4].
2. Стандартне керівництво з етичних вимог до експертів в галузі психофізіологічної детекції брехні. Умовне позначення – ASTM E2065, прийнятий у 2011 році. Мета цього керівництва – встановити єдині етичні вимоги для всіх осіб, які займаються судовою психофізіологічною детекцією брехні [8].

Серед наведених стандартів, як вже зазначалося – 2 мають особливий статус, а саме назву вилученого стандарту – ASTM E2162 (підвищення кваліфікації для осіб, які можуть залучатися до роботи з сексуальними злочинцями) та ASTM E2000 з опису мінімальної базової освіти і професійної підготовки поліграфологів. Вказане обумовлено існуючими в світі дискусіями стосовно як підвищення якості загальної (базової) підготовки, так і спеціального періодичного підвищення кваліфікації поліграфологів. Для прикладу, на теперішній час згідно стандартів, базова освіта поліграфолога повинна складатися з 320 академічних годин (10 тижнів) стаціонарного навчання та 6-місячного стажування після навчання. До інструкторів навчання також існують певні вимоги. Вони повинні мати вищу освіту, 3 роки стажу роботи поліграфологом та 200 проведених досліджень з того напряму тестування, по якому проводять навчання. Для спеціального періодичного підвищення кваліфікації фахівців-поліграфологів, які працюють із сексуальними злочинцями, прописана вимога проходити його не рідше, ніж один раз на 3 роки загальним обсягом 20 академічних годин.

На нашу думку, причини проблем упровадження міжнародних стандартів в Україні необхідно розглядати в трьох основних аспектах. Перша – це навчання. В Україні навчання професії поліграфолог відбувається у відповідності до наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України  № 127/151 від 26.03.2001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 квітня 2001 р. за № 315/5506 «Про затвердження Положення про професійне навчання працівників на виробництві» шляхом короткострокових або довгострокових курсів підвищення кваліфікації як на базі вищих навчальних закладів  обсягом від 126 до 350 академічних годин, при загальній тривалості курсу підготовки біля 4 тижнів, так і на базі приватних підприємств шляхом курсового навчання. Тривалість навчального дня для студентів іноді сягає 12 годин на добу, при тому що стандарт Е200 забороняє вимагати від студентів відвідувати навчання більше 8 годин на день для можливості якісного його засвоєння. Інша проблема – це якість проведення досліджень та можливість проведення його зовнішньої оцінки (рецензії). Непоодинокими є випадки, коли приватні підприємці після проходження поліграфа публікували в соціальних мережах свої позитивні результати про нескоєння ними корупційних дій, однак у спілкуванні зі знайомими дозволяли собі зробити зізнання, що хабарі все ж таки іноді, дуже рідко давали, однак при дослідженні на поліграфі поліграфологом цього встановлено не було, а значить ці випадки були не суттєві. Ці факти можуть вказувати на невірність обраних методів дослідження поліграфологом, однак при відсутності відповідного національного стандарту не дають можливості провести зовнішню оцінку якості виконаної роботи фахівцем та захистити права споживача, тобто замовника, у разі неякісно наданої йому поліграфологом послуги у вигляді проведеного тестування. Третя проблема – це дотримання полі графологом етичних вимог поведінки у своїй професійній діяльності. Якщо при порушенні закону притягнути до відповідальності поліграфолога ще можливо, то у разі, коли ним допускається неетична поведінка, пов’язана з участю у заходах, які можуть вводити людей в оману щодо дійсних можливостей тестування на поліграфі, наприклад проведення тестувань з метою встановити наявність почуттів до коханої чи чоловіка, або використання авторських наробок без необхідних посилань, особливо це стосується наповнення власних сайтів, які рекламують комерційну діяльність полі графолога, або неетичних висловлювань стосовно інших колег, що принижують їх честь та гідність. Можливості призупинити здійснення професійної діяльності таким «неетичним» поліграфологом, як це, наприклад, існує у українських адвокатів, фактично немає, крім звернення до суду у цивільному порядку з відповідним позовом про відшкодування збитків, пов’язаних із порушенням авторських прав або приниженням честі, гідності та ділової репутації тощо. Міжнародні традиції (стандарт Е2065) в цьому напряму вказують, що розробка стандартів на засадах консенсусу, які практикуючі їх фахівці визнають як свою колективну відповідальність перед особистим та суспільним добробутом, показує зрілість  конкретної галузі діяльності. Стандарти, розроблені на засадах консенсусу, вимагають від всіх експертів-поліграфологів дотримуватись кодексу етики, який ставить професію вище особистих інтересів на благо справедливості і суспільства, якому вона служить. Належність особи до професійної громадської організації є обов’язковою умовою впровадження стандартів та порядків, розроблених на засадах консенсусу.

Висновки: в Україні дотепер не сформувалися необхідні умови для повноцінного впровадження Міжнародних стандартів у галузі інструментальної детекції із застосуванням поліграфа. Відбувається поступове впровадження нових правил, наприклад в напряму вимог до технічних приладів, тобто поліграфів, які повинен використовувати експерт-поліграфолог у своїй професійній діяльності, що передбачає розробку так званого калібрувального випробування, спрямованого на перевірку функціональної працездатності поліграфа. Загалом, робота з реформування галузі інструментальної детекції брехні в рамках адаптації українських реалій до міжнародних традицій триває та лише сприятиме підвищенню рівня професійного співтовариства вітчизняних фахівців з поліграфологами різних країн, прискорить процес професійної поліграфологічної інтеграції в світову професійну поліграфологічну спільноту та сприятиме формуванню сприятливого клімату для подальшого розвитку професії поліграфолог в Україні.

Список використаних джерел:

1. ASTM E1954-05 (2011) Standard Practice for Conduct of Research in Psychophysiological Detection of Deception (Polygraph). Режим доступу: https://www.astm.org/Standards/E1954.htm
2. ASTM E2000-05 (Withdrawn 2014) Standard Guide for Minimum Basic Education and Training of Individuals Involved in the Detection of Deception (PDD). Режим доступу: https://www.astm.org/Standards/E2000.htm
3. ASTM E2031-99 (2016) Standard Practice for Quality Control of Psychophysiological Detection of Deception (Polygraph) Examinations. Режим доступу: https://www.astm.org/Standards/E2031.htm
4. ASTM E2035-12 Standard Terminology Relating to Forensic Psychophysiology. Режим доступу: https://www.astm.org/Standards/E2035.htm
5. ASTM E2062-11 Standard Guide for PDD Examination Standards of Practice. Режим доступу: https://www.astm.org/Standards/E2062.htm
6. ASTM E2063-12 Standard Practice for Calibration and Functionality Checks Used in Forensic Psychophysiological Detection of Deception (Polygraph) Examinations. Режим доступа: https://www.astm.org/Standards/E2063.htm
7. ASTM E2064-00 (2014) Standard Guide for Minimum Continuing Education of Individuals Involved in Psychophysiological Detection of Deception (PDD). Режим доступу: https://www.astm.org/Standards/E2064.htm
8. ASTM E2065-11 Standard Guide for Ethical Requirements for Psychophysiological Detection of Deception (PDD) Examiners. Режим доступу: https://www.astm.org/Standards/E2065.htm
9. ASTM E2080-14 Standard Guide for Clinical Psychophysiological Detection of Deception (PDD) Examinations for Sex Offenders. Режим доступу: https://www.astm.org/Standards/E2080.htm
10. ASTM E2162-07 (Withdrawn 2016) Standard Guide for Minimum Continuing Education of Individuals Involved in Psychophysiological Detection of Deception (PDD) Testing of Sex Offenders. Режим доступу: https://www.astm.org/Standards/E2162.htm
11. ASTM E2163-06 (2014) Standard Guide for Minimum Training Requirements for Examiners Conducting Psychophysiological Detection of Deception (PDD) Testing of Sex Offenders in Treatment, Probation or Other Similar Programs. Режим доступу: https://www.astm.org/Standards/E2163.htm
12. ASTM E2229-09 Standard Practices for Interpretation of Psychophysiological Detection of Deception (Polygraph) Data. Режим доступу: https://www.astm.org/Standards/E2229.htm
13. ASTM E2324-04 (2011) Standard Guide for PDD Paired Testing. Режим доступу: https://www.astm.org/Standards/E2324.htm
14. ASTM E2386-04 (2011) Standard Guide for the Conduct of PDD Screening Examinations. Режим доступу: https://www.astm.org/Standards/E2386.htm
15. ASTM E2439-09 (2016) Standard Guide for Instrumentation, Sensors and Operating Software Used in Forensic Psychophysiological Detection of Deception (Polygraph) Examinations. Режим доступу: https://www.astm.org/Standards/E2439.htm