Мотлях О.І., Корж Є.М.

Застосування комп’ютерних поліграфів при професійному кадровому відборі в підрозділи Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України [Текст]: метод, посіб. / Мотлях О.І., Корж Є.М. – К. : Освіта України, 2017. – 104 с.

Для отримання інформації щодо придбання професійної літератури для поліграфологів звертайтесь до редакції Колегії
+38 050 279 61 65 +38 098 484 45 14
kp.ua.40a@gmail.com

Інформація про авторів:

Мотлях Олександр Іванович – провідний науковий співробітник наукової лабораторії з проблем досудового розслідування Навчально-наукового інституту № 1 Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України.

Корж Євген Михайлович – старший науковий співробітник наукової лабораторії з проблем забезпечення публічної безпеки і порядку ННІ № 3 НАВС, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник 

Рецензенти:

Чернявський С.С. – доктор юридичних наук, професор, проректор Національної академії внутрішніх справ,

Усіков І.П. – екеперт-поліграфолог, юрист-правознавець, генеральний директор Українського бюро психофізіологічних досліджень та безпеки, член Координаційної ради громадської організації «Колегія поліграфологів України».

Схвалено та рекомендовано до друку науково-методичною радою Національної академії внутрішніх справ (протокол № 4 від 21.12.2016 р.)

У методичному посібнику запропоновано систему та організацію професійного «скринінгового» відбору кадрів для Міністерства внутрішніх справ України й Національної поліції України із застосуванням науково-технічного приладу поліграфа.

Викладено ґенезу та стан спеціальних досліджень з використанням поліграфа. Проаналізовано міжнародний та національний досвід використання комп’ютерного поліграфа у кадровій роботі для професійного відбору кандидатів на обіймання відповідних посад до органів поліції, державної безпеки, розвідки і контррозвідки, а також інших державних інституцій, робота яких пов’язана з секретною інформацією, протидії терористичним актам, боротьби з наркотичними, психотропними речовинами тощо.

Розглянуто деякі теоретико-прикладні питання поліграфологічних досліджень, а саме: психофізіологічних та технічних складових, а також тактико-комунікативної діяльності у використанні комп’ютерного поліграфа.

Розкрито окремі правові, методичні та практичні підходи до специфіки проведення опитувань (досліджень) осіб із використанням комп’ютерного поліграфа.

Наведено додатки, в яких містяться документальні приклади, пов’язані із кадровою «скринінговою» психологічною перевіркою осіб на обіймання відповідних посад у підрозділи Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України.

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ… 4

ВСТУП… 5

РОЗДІЛ 1. ҐЕНЕЗА І СТАН ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНОГО ПОЛІГРАФА…8

1.1. Історичні передумови виникнення, становлення та розвитку психофізіологічних досліджень із використанням поліграфа…8

1.2. Міжнародний та національний досвід використання комп’ютерного поліграфа… 15

1.3. Окремі теоретико-прикладні питання психофізіологічних досліджень із використанням комп’ютерного поліграфа…24

1.3.1. Психофізіологічні складові як основа спеціальних досліджень із використанням комп’ютерного поліграфа…24

1.3.2. Окремі технічні складові комп’ютерного поліграфа та їх особливості…32

1.3.3. Тактико-комунікативна діяльності у використанні комп’ютерного поліграфа…39

РОЗДІЛ 2. ЗАСТОСУВАННЯ «СКРИІИНГУ» В ПРОФВІДБОРІ КАДРІВ ДЛЯ ПІДРОЗДІЛІВ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ…46

2.1. Правові та інші засади діяльності, пов’язаної з використанням комп’ютерного поліграфа у виконанні кадрових «скринінгових» перевірок…46

2.2. Методи поліграфологічного опитування осіб, які отримали широке світове визнання і підтвердили свою ефективність…53

2.3. Практичні підходи до проведення психофізіологічного опитування осіб із використанням комп’ютерного поліграфа при відборі в підрозділи Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України  …63

ВИСНОВКИ… 70

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ… 76

ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ… 79

ДОДАТКИ… 87

ВСТУП

Основою будь-якої держави є стабільність, надійність і безпечність, які реалізуються її керманичами за рахунок грамотної внутрішньої та зовнішньої політики. Вихід України на міжнародний рівень як демократичної, правової та європейської країни також зумовив наших політиків більше приділяти уваги захисту своїх державницьких інтересів. Наразі це виражається у зовнішній стратегії інтегрування України до кращих зразків європейського життя, через внутрішні механізми й відповідні важелі, зокрема за рахунок реформування ключових вітчизняних інституцій, до яких належить й Міністерство внутрішніх справ України та Національна поліція України. Стан сьогодення цих силових структур засвідчує поступальну результативність реформованої діяльності, в якій чільне місце належить використанню поліграфа у виконанні завдань, поставлених перед ними державою. Отримані результати від застосування цього науково-технічного приладу в багатьох питаннях дають можливість прийняти справедливі, у тому числі й кардинальні рішення. Усе це викликано тими складними процесами, які відбуваються в нашій країні й не лише, і пов’язані з військовими сутичками та протистояннями, переділом світу, загрозам основ національної безпеки тощо. З урахуванням сучасної транскордонної злочинності, геополітичної й криміногенної ситуації, яка склалася у світі, постала нагальна потреба у виробленні спільної стратегії боротьби з міжнародним тероризмом, з охороною потенційно небезпечних, оборонних, військових та інших об’єктів. Більше того, значна розгалуженість транспортних магістралей, що зв’язують Україну з іншими державами, вимагають кардинальних, якісно нових, ефективних і термінових заходів спрямованих на підвищення безпечності нашої країни, які не можуть бути реалізованими без надійного людського ресурсу. Хоча, слід визнати, що останнім часом в Україні спостерігається тривожна тенденція до зниження рівня показників людського фактору, і це проявляється у використанні окремою категорією індивідуумів подвійних стандартів, матеріальної вигоди, корупції, зневаги до державних і суспільних інтересів. На це все має бути звернута увага з боку держави і, зокрема її компетентних органів та структур у прийнятті відповідних рішень. У першу чергу, це стосується особового складу силових структур, працівників правоохоронних органів, співробітників та службовців, які мають доступ до державної таємниці, охорони потенційно небезпечних та стратегічних об’єктів, державотворчих процесів, розподілу фінансових ресурсів тощо. Запорукою безпеки й успіху в цьому процесі є кадрова безпека, яка має реалізовуватися з можливістю системного використання поліграфа. Варто наголосити, що сучасні вітчизняні психофізіологічні дослідження з використанням поліграфа та їх результати доволі системно знаходять відображення саме в таких напрямах діяльності: при відборі кандидатів для заміщення вакантних посад (кадрового «скринінгу»), спеціальних (внутрішніх) перевірок та службових розслідувань, а також виконанню окремих завдань в межах досудового та судового провадження. Виходячи з актуальності цього методичного посібника найбільший інтерес для нас становить саме професійний кадровий «скринінг», спрямований на відбір осіб у підрозділи Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України.

За даними соціологічних досліджень, проведених вітчизняними провідними компаніями, серед кандидатів на службу до силових структур віком від 18 до 35 років відмічається значне зростання кількості осіб з асоціальними проявами поведінки, схильних до суїциду, з утилітарною мотивацією до роботи та тих, що заздалегідь планують зловживання своїм службовим становищем, мають або мали зв’язки з кримінальними структурами та інше. У цих осіб відзначається загальне зниження рівня морально-етичних принципів та норм поведінки, збільшення кількості випадків вживання ними наркотичних та психотропних речовин, зловживань алкоголем, у тому числі зафіксовано навіть хронічний алкоголізм серед самих кандидатів. Дослідження та аналіз цього питання вказують на зміну сутності у мотивації громадян до вступу на службу (роботу, навчання) в силові структури, і мають чітко виражену негативну, споживацьку, егоїстичну спрямованість. Таким чином, підвищується вірогідність проникнення в підрозділи Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України осіб, що не відповідають сучасним вимогам на кшталт надійності людського фактору як гарантії правопорядку в державі.

Вважаємо, що оптимальним, достовірним, об’єктивним і найефективнішим способом такої діяльності є впровадження поліграфа в процедуру професійного кадрового «скринінгового» відбору кандидатів у ці державні інституції спеціального призначення, що дозволяють спеціалісту-поліграфологу беззаперечно виявляти в особи ймовірно приховану інформацію, яку в інший спосіб отримати не становить можливості.

З позиції напрацювань міжнародної практики, поліграф розглядається як “прилад неоціненної допомоги”.

Досвід Національного центру поліграфологічних досліджень США та статистичні розробки, зроблені цією установою, демонструють ефективність використання поліграфів із подальшим підтвердженням отриманих результатів на рівні 95-97%.

Що ж до самого психофізіологічного опитування індивідуумів із використанням комп’ютерного поліграфа, то – це є комплексною процедурою, основу якої становлять технічні засоби, програмне, математичне та інформаційне забезпечення, спеціальні тести (опитувальники), розроблені поліграфологом з урахуванням апробованих загальновизнаних методик, що дає можливість отримати спеціалісту беззаперечні науково обґрунтовані дані, важливі для вирішення питання по суті їх виникнення. Тобто, створює можливість спеціалісту-поліграфологу виявити в особи приховану інформацію незалежно від її бажання. Що ж до самої процедури, то наприклад, в США, перевірка надійності людського фактору вирішується шляхом професійного кадрового «скринінгового» відбору, у формі планових та позапланових поліграфологічних тестувань. При планових перевірках проводять, як правило, тільки поліграфологічне опитування, причому їх регулярність регламентована відомчими нормативними актами. Позапланові перевірки проводять у випадках посадових змін, переведення на інші посади, проведення службових розслідувань та ін.

Натомість в Україні професійний кадровий «скринінговий» відбір кандидатів на службу (роботу, навчання) у силові структури проводиться частково, і без системного застосування спеціальних поліграфологічних опитувань. Більше того, підходи і технології планових та позапланових перевірок особового складу в Україні і США суттєво різняться, зокрема як в питанні їх регулярності, так і в питанні часткового ігнорування посадовцями необхідності використання для цих потреб поліграфів, внаслідок чого значно знижується ефективність, повнота та достовірність кадрових перевірок щодо надійності людського фактору.

Переконані, що проведення перевірки даних, наданих кандидатом на службу (роботу, навчання), шляхом спеціальної перевірки традиційним методом не завжди дає можливість отримати об’єктивну і вичерпну інформацію про асоціальні вчинки, біографічні та спадкові особливості особи. Запровадження поліграфа у професійний кадровий «скринінговий» відбір кандидатів на обіймання ними відповідних посад у державні інституції спеціального призначення значно підвищить надійність отриманих інформаційних даних, що убезпечить роботодавців й державу від непередбачуваних наслідків. При цьому практично відпаде необхідність у проведені традиційної спеціальної перевірки, як правило, досить тривалої за часом, але не завжди ефективної за результативністю.

У сучасних умовах розвитку нашої країни, в тій обстановці, що склалась навколо України, в стані реформування вітчизняних силових структур, різні відомства змушені вирішувати проблему потреби в поліграфах та спеціалістах такого ґатунку самотужки. Приємно констатувати той факт, що в системі Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України домінує думка відносно розширення поліграфологічної діяльності за рахунок створення власних спеціалізованих центрів психологічного забезпечення з можливістю не лише проведення такого рівня досліджень, а й з підготовкою своїх спеціалістів-поліграфологів та перепідготовкою і підвищенням професійного рівня кадрів такого ґатунку для потреб вітчизняної правоохоронної діяльності.